В сучасному навчальному закладі психологічна служба є важливою ланкою навчально-виховного процесу, яка забезпечує ефективну взаємодію всіх його учасників: адміністрації, вчителів, учнів та батьків, створюючи комфортні психологічні умови, які будуть сприяти розвитку індивідуальних здібностей учнів та їхньому особистому зростанню.
Одним із видів роботи практичного психолога в школі є проведення різноманітних годин спілкування з учнями.,,Ти знаєш, що ти людина..." - саме така година спілкування відбулася у 6 - А та 6 - Б класах,яку провела психолог школи Жук Світлана Петрівна. Мета такого заходу - це формувати в учнів адекватну самооцінку; виховувати ціннісне ставлення до себе; спонукати учнів до розуміння власної унікальності та значущості. Учням було запропоновано цікаві вправи ,,Знайди відповідність", "Порівняй та намалюй", ,,Словник - довідник", ,,Доповни розповідь". Діти із задоволенням виконували різні завдання та опис ситуації, звернувши увагу на важливість прав, обов'язків та цінність життя людини на Землі.
16 грудня відбулася Міжнародна конференція по козацькій педагогіці в університеті "Україна ", який знаходиться у Києві. Вона проходила в очному та дистанційному режимі в міжнародному форматі, бо були присутні представники Польщі, США, Канади. Тема конференції: «Практична реалізація ідей та методики козацької педагогіки в освітньому просторі України». Наші учні 11класу Опорного закладу ЗСО І-ІІІ ст. смт Тиврів Тиврівської селищної ради, що є джурами куреню «Побратими» Вінницького крайового козацького молодіжного об’єднання «Молода Подільська Січ», Спасенюк Яна та Кирилюк Микола висвітлювали там переваги козацької педагогіки, як дієвої моделі виховання підростаючого поління в дусі патріотизму.
Кирилюк Микола представляв роботу всієї школи, яку організовує педагог-організатор Бушуєва Л.В., через доповідь « Всеукраїнська дитячо-юнацька військово-патріотична гра “Сокіл” (“Джура”) як системна форма комплексної роботи національно-патріотичного виховання дітей та молоді". (Можна переглянути виступ за посиланням)
Спасенюк Яна у відеодоповіді "Джура" на подвиги надихає" висвітлювала роботу наставника козачат – вчительки початкових класів, керівника гуртка «Джура», Кузьмич І.М. та свого куреню «Побратими» в молодших класах, що були фундаментом у формуванні патріотизму. (Можна переглянути виступ за посиланням)
Зараз класним керівником Яни і Миколи є вчителька української мови Вітюк Л.М., що зуміла вберегти і розширити вогнище патріотизму куреню «Побратими».
Рідна школа щиро вдячна цим учням, бо прославляють її на всю планету добрими справами! Дякуємо організаторам цієї чудової конференції, що спонукає учнів до самоствердження, а вчителям вказує вірну дорогу для виховання активних громадян!
Серед зимових народних свят українців виділяється, мабуть, найцікавіше - день Андрія Первозванного, чи як його ще називають у народі, Калита. Наші предки в дохристиянські часи найбільше шанували Сонце, бо воно в житті хлібороба відіграє велику роль. Сонце сприяло врожаю жита, пшениці і всякої пашниці, визначало і пору року, і працю, і ритм життя.
Свята на пошану Сонця – були найосновніші. З давніх-давен народ складав пісні на кожну пору сонячного сяяння: Коляда, Великодня, Купайла, Калити. Потім на ці свята були накладені церковні: Коляда – Різдво Христове, Великдень – Пасха, Купайла – Івана Купала, Калита – День Андрія Первозванного.
Свято Калити втілює згасання сонячної сили й тепла в кінці осені. За старим стилем це свято припадало на 30 листопада. Зі зміною літочислення воно припало на 13 грудня.
« Ой, Калита, Калита, із чого ти вилита?
Ой, я з жита сповита, ой, ясним сонцем налита. Для красного цвіту по білому світу»
Саме в день Калити відбувалися великі вечорниці – одне з найулюбленіших свят молоді. Дівчата брали з собою роботу – пряли, вишивали і пекли калиту – прісний корж присмачений медом, горіхами, маком та родзинками.
На вечорницях завжди було весело – можна погомоніти, почути новини, страшні та смішні бувальщини і казки, поспівати, загадати загадки, поворожити на долю . Але основним обрядом було кусання калити.
Калитинський. Я, пан Калитинський, прошу пана Коцюбинського Калиту кусати. Хто першим до сонця-Калити поїде?
Хл. Дозвольте мені!
Кал. Тоді витанцюй коня собі! Правила гри. Танцювати треба від порога, хто зачепить коцюбу, чи зробить помилку в танці, того вимажу в сажу. Хто при кусанні Калити не знатиме, що відповісти на запитання, засміється або присяде, того також позначу чорною сажею.
Дівчата співають, парубок танцює.
Калитинський. Гарно вискакав. Сідлай «коня» тепер. Запальним танцем ти здобув право на їзду.
Коцюбинський. Діду, діду! Калиту кусати їду! Їду Калиту кусати …
Писарчук. А я буду сажею писати
Коцюбинський. Чи писнеш, чи ні, а я на їду на коні і Калита мені! Смачна Калита, вкусив, так аж сонцем душа засяяла!
ІІ парубок. І я хочу Калиту вкусити…Діду, діду, Калиту кусати їду!
Калитинський. Звідки ти?
ІІ парубок . З Чорної гори.
Калитинський. Чого хочеш?
ІІ парубок. Калити
Калитинський. А не боїшся чорноти?
ІІ парубок. Не боюсь.
Калитинський. Тоді присядь.
Парубок заплутався у питаннях-завданнях, присів, забувши заборону цього. Не має права кусати Калиту.
…….
Ось так весело кусали сьогодні калиту учні 9-А класу (кл.кер. Бушуєва Л.В.) Опорного закладу І-ІІІ ст. смт Тиврів, чим вшанували традиції предків, випробували на собі розваги молоді колишніх століть і зберегли у серці часточку тепла сонцесяйної Калити, щоб нащадкам розказати і наші українські автентичні традиції передати. Підтримали нашу молодь і шановні учителі, які теж весело провели цей цікавий самобутній український обряд.
Ще трохи історії...
- А при чому ж тут Андрій Первозванний?
Вже зовсім пізніше, з приходом Християнства на Україну, в цей день, 13 грудня, церква і весь православний люд вшановує пам`ять святого Андрія Первозванного. Тож два свята співпало і з тих пір свято Калити ще називають Андріївським святом.
Ми теж поважаємо наші звичаї і хочемо, щоб і ви, друзі і шановні читачі, знали і шанували звичаї нашого народу, його мову та історію.
Ми - звичайні хлопці та дівчата, і лиш одне єднає усіх. Ми – українці, чим і пишаємося.
Бережімо ж наше унікальне, рідне, насущне – наше українське!
Веселого свята всім, урожайного року і смачної калити!