. - Освітні програми, що реалізуються в закладі

Освітні програми, що реалізуються в закладі

ЗМІСТ

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА:

1. Мета освітньої програми

2. Нормативно-правове забезпечення

3. Термін реалізації

4. Структура програми

5. Напрямки реалізації Освітньої програми

6. Принципи реалізації Освітньої програми:

ü Інклюзивна форма навчання

ü Порядок поділу класів на підгрупи

ü Оцінювання результатів навчання здобувачів освіти

ü Тематичне, семестрове (четвертне), річне оцінювання

ü Електронний журнал та щоденник

ü Структура навчального року

ü Карантинні заходи

ü Використання літератури в освітньому процесі

7. Показники (вимірники) реалізації освітньої програми

8. Процеси розвитку, виховання і соціалізації в школі

9. Опис "моделі" випускника навчального закладу

1. РОЗДІЛ

ПОЧАТКОВА ЗАГАЛЬНА ОСВІТА

1. Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

2. Очікувані результати навчання здобувачів початкової освіти

3. Рекомендовані форми організації освітнього процесу

4. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти

5. Перелік навчальних програм для учнів 1-4 класів у 2021-2022 навчальному році

2 РОЗДІЛ

БАЗОВА ЗАГАЛЬНА СЕРЕДНЯ ОСВІТА

1. Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

2. Очікувані результати навчання здобувачів освіти

3. Перелік навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти для учнів 5-9 класів у 2021-2022 навчальному році

4. Рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти внутрішнього забезпечення якості освіти

5. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти

3 РОЗДІЛ

ПОВНА ЗАГАЛЬНА СЕРЕДНЯ ОСВІТА (профільне навчання)

2. Очікувані результати навчання здобувачів освіти

3. Перелік навчальних програм для учнів 10-11 класів у 2021-2022 навчальному році

5. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття повної загальної середньої освіти

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

1. Мета освітньої програми:

- реалізація предметного та надпредметного змісту навчання, що забезпечує розвиток здібностей дитини, становлення її як повноцінної, соціально активної, конкурентноздатної особистості, яка володіє ключовими компетентностями (вільне володіння державною мовою; здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами; математична компетентність; компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій; інноваційність; екологічна компетентність; інформаційно-комунікаційна компетентність; навчання впродовж життя; громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей; культурна компетентність; підприємливість та фінансова грамотність);

- забезпечення діяльнісної спрямованості навчання, яке передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практичну його спрямованість;

- реалізацію в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків; наскрізних ліній, що є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів;

- зосередження педагогічного колективу на цілеспрямованості, системності й єдності діяльності в змісті освіти.

2. Нормативно-правове забезпечення:

- Державний стандарт початкової освіти, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №87;

- Державний стандарт початкової загальної освіти, затверджений Постановою кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. № 462;

- Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, затверджений Постановою кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1392;

- Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Шияна Р. Б. 1-2 клас, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України освіти і науки України від 08.10.2019 року № 1272

- Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Шияна Р. Б. 3-4 клас, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 року № 1273

- Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 року № 405;

- Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затверджена наказом МОН від 20.04.2018 № 408 (у редакції наказу МОН від 28.11.2019 №1493 зі змінами, внесеними наказом МОН від 31.03.2020№ 464).

3. Термін реалізації: 2021-2022 навчальний рік

4. Структура програми:

1 розділ– початкова освіта,

2 розділ – базова середня освіта,

3 розділ – повна загальна середня освіта (профільне навчання).

Кожен розділ визначає:

1.Загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення.

2.Очікувані результати навчання учнів.

3.Рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

4.Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.

5. Напрямки реалізації Освітньої програми

Згідно з чинним законодавством організувати освітній процес відповідно до рівнів типових освітніх програм трьох ступенів навчання:

І ступінь – початкова освіта тривалістю чотири роки;

ІІ ступінь – базова середня освіта тривалістю п’ять років;

ІІІ ступінь – повна загальна середня освіта (профільне навчання) тривалістю два роки.

1. При реалізації освітньої програми забезпечити:

- логічну послідовність вивчення предметів, що розкривається у відповідних навчальних програмах;

- рекомендовані форми організації освітнього процесу, основними формами якого є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок. Також рекомендованими формами організації освітнього процесу є екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки, інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо;

- використання в освітньому процесі сучасних інноваційних технологій, систем (методик) навчання;

- науково-дослідницьку діяльність, участь у проєктах;

- профільне спрямування навчання в старшій школі, що сформовано закладом освіти з урахуванням можливостей забезпечення якісної його реалізації;

- роботу з обдарованими дітьми;

- навчання дітей з особливими освітніми потребами.

2. Здійснити навчально-методичне забезпечення освітнього процесу, зокрема підручниками та навчальними посібниками, схваленими Міністерством освіти і науки України.

3. Спрямувати освітній процес на задоволення потреб учнів у виборі програм навчання.

4. Продовжувати запроваджувати в освітній процес школи сучасні технології навчання, зокрема: проєктні, інформаційно-комунікаційні, критичного мислення, інтерактивні технології, окремі освітні тренди.

5. Враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальні освітні потреби учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення сформувати варіативну складову навчального плану, спрямувати її на підсилення предметів інваріантної складової, запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють обрану закладом освіти спеціалізацію, розвивають індивідуальну орієнтованість особистості та формують її всебічний розвиток та на посилення вивчення предметів, які винесено для складання ЗНО.

6. Реалізувати навчання за наскрізними лініями через організацію розвивального освітнього середовища, роботу в проєктах, позакласну навчальну та гурткову роботу.

7. Забезпечити профільне навчання старшої школи: 10-11-ті класи - за рахунок введення профільних предметів «Українська мова», «Історія України»

8. Створити оптимальні умови для навчання дітей з особливими освітніми потребами.

6. Принципи реалізації Освітньої програми:

- забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;

- забезпечення рівного доступу до освіти без дискримінації за будь-якими ознаками, у тому числі за ознакою інвалідності;

- розвиток інклюзивного освітнього середовища;

- забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування;

- науковий характер освіти;

- цілісність і наступність системи освіти;

- прозорість і публічність прийняття та виконання управлінських рішень;

- відповідальність закладу освіти перед суспільством;

- інтеграція з ринком праці;

- нерозривний зв’язок із світовою та національною історією, культурою, національними традиціями;

- свобода у виборі видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми, закладу освіти;

- гуманізм;

- демократизм;

- єдність навчання, виховання та розвитку;

- виховання патріотизму, поваги до культурних цінностей українського народу, його історико-культурного надбання і традицій;

- формування усвідомленої потреби в дотриманні Конституції та законів України, нетерпимості до їх порушення;

- формування поваги до прав і свобод людини, нетерпимості до приниження її честі та гідності, фізичного або психічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками;

- формування громадянської культури та культури демократії;

- формування культури здорового способу життя, екологічної культури і дбайливого ставлення до довкілля.

Інклюзивна форма навчання

Для дітей з особливими освітніми потребами згідно затвердженої профільним міністерством процедури організовано навчання за індивідуальною формою (педагогічний патронаж). П’ять років тому в навчальному закладі уперше було відкрито клас з інклюзивною формою навчання. Зараз функціонує п’ять таких класи 1-Б, 2-А, 2-Б, 5-Б, 6-А, в яких навчаються діти з особливими освітніми потребами.

У 1-Б, 2-А, 2-Б, 5-Б класах працюють асистенти учителя, у 6-А класі на прохання матері дитини з особливими освітніми потребами посаду асистента учителя не введено. Функціонує інклюзивна група подовженого дня на базі 1, 2 класів, куди згідно заяв батьків зараховано двоє дітей з особливими освітніми потребами.

Організація інклюзивного навчання відповідно Постанови Кабінету Міністрів №872 від 15 серпня 2011 року «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» п. 3, п. 12 та п. 14 та відповідно Постанови Кабінету Міністрів №88 від 14 лютого 2017 включає надання дитині з особливими освітніми потребами психолого-педагогічної корекційно-розвиткових занять, які проводяться практичним психологом Жук С.П., логопедами інклюзивно-ресурсного центру (далі ІРЦ) Колодій Л.А., Олійник В.В.

Порядок поділу класів на підгрупи

Поділ класів на підгрупи здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002р. № 128, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.03.2002р. за № 229/6517, із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти № 572 від 09.10.2002 наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 921 від17.08.2012 наказом Міністерства освіти і науки №401 від 08.04.2016.

При вивченні предмету «Захист України» у 10-11 класах теж здійснюється поділ на групи юнаків та дівчат (відповідно до листа-роз’яснення Міністерства освіти і науки України від 09.10.2002 № 1/9-444).

Керуючись вищеназваними наказами Міністерства освіти і науки України з метою забезпечення якісної освіти здійснено поділ учнів на підгрупи при вивченні:

– при вивченні інформатики у 2-11-х класах (окрім 7-А, 8-А);

– другої іноземної мови за вибором батьків (російської, німецької) в 5-А, 5-Б класах (по три підгрупи, а саме: дві з вивчення російської мови, одна – німецької мови); 6-А, 6-Б класах (аналогічно), 9-А, 9-Б класах (аналогічно) відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 року № 128, а саме п.2, 4 додатку 2. У 7-А, 7-Б класах (за рахунок особливостей складання розкладу працює дві групи/класи),

– дівчат і хлопців на уроках трудового навчання, об’єднавши паралельні або наступні класи: 5-А та 5-Б, 6-А та 6-Б, 7-А та 7-Б, 8-А та 8-Б, 9-А та 9-Б;

– при вивченні інформатики у 2-8-х, 10-му класах;

– дівчат та юнаків на уроках курсу «Захист України» в 10, 11 класах (відповідно до листа-роз’яснення Міністерства освіти і науки України від 09.10.2002 № 1/9-444).

Оцінювання результатів навчання здобувачів освіти

Оцінювання результатів навчання здобувачів освіти у закладах загальної середньої освіти урегульовано такими нормативними документами:

- Закон України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 17);

- Порядок переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України 14.07.2015 № 762 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 08.05.2019 № 621), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.07.2015 за № 924/27369;

- Інструкція з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2006 № 496;

- Інструкція щодо заповнення Класного журналу для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 08.04.2015 № 412, з урахуванням методичних рекомендацій щодо заповнення класного журналу для 1-4 класів ЗЗСО (лист МОНУ від 21.09.2015р. №2/2-14-1907-15) та методичних рекомендацій щодо заповнення Класного журналу учнів 1-го класу;

- Наказ Міністерства освіти і науки України від 02.09.2020 № 1096 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо заповнення Класного журналу учнів початкових класів Нової української школи»;

- наказ МОН №813 від 13.07.2021 року "Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти"

- Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13 квітня 2011p. № 329 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 11 травня 2011 р. за № 566/19304);

- Орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 21серпня 2013р. № 1222.

Тематичне, семестрове (четвертне), річне оцінювання

Електронний журнал та щоденник

Тематичне оцінювання. При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. При цьому проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається.

Четвертне оцінювання введене в навчальному закладі рішенням педагогічної ради від 30.08.2019р. (протокол №1) з метою інформування учнів та їх батьків (осіб, що замінюють батьків) про рівень навчальних досягнень учнів за половину навчального семестру, що дасть змогу підвищити рівень якості навчальних досягнень здобувачів освіти. Положення про виставлення четверної оцінки затверджене наказом по закладу освіти від 02.09.2019р. №169. Дія даного Положення розповсюджується на учнів 4-11 класів. Оцінка за чверть не може підлягати коригуванню.

Семестрове оцінювання здійснюється на підставі оцінок за навчальні чверті. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень здобувача освіти з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо. Семестрова оцінка може підлягати коригуванню відповідно до чинних нормативних актів. Коригування семестрової оцінки проводиться згідно з пунктом 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2006 № 496.

Річне оцінювання здійснюється на підставі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. При виставлення річної оцінки мають враховуватися: динаміка особистих навчальних досягнень здобувача освіти з предмета протягом року; важливість тем, які вивчались у І та ІІ семестрах, тривалість їх вивчення та складність змісту; рівень узагальнення й уміння застосовувати набуті протягом навчального року знання тощо. Відповідно до чинних нормативних актів річна оцінка можуть підлягати коригуванню.

Коригування річної оцінки проводиться згідно з пунктами 9-10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 14.07 2015 № 762 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 08 травня 2019 року № 621), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2015 р. за № 924/27369, річне оцінювання може коригуватись.

Як передбачено статтею 17 Закону України «Про повну загальну середню освіту», контроль за відповідністю освітнього рівня здобувачів освіти, які закінчили 1-2 класи здійснити вербально, відповідно до наказу МОН України № 924 від 20.08.2018 року по закінченню 1-го та 2-го класу учням видати свідоцтво досягнень; визначення основних підходів та орієнтовних вимог до оцінювання результатів навчання учнів третіх класів, які навчаються за Державним стандартом початкової освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (зі змінами) застосовується формувальне та підсумкове (тематичне, семестрове та річне оцінювання), по закінченню 3-го класу учням видається свідоцтво досягнень.

Контроль за відповідністю освітнього рівня здобувачів освіти 4, 5-8, 10-х класів здійснюється шляхом річного оцінювання; здобувачів освіти, які закінчили 4, 9, 11 класи здійснюється шляхом державної підсумкової атестації.

Після проведення державної підсумкової атестації проводяться урочисті збори з нагоди вручення документів про освіту випускників 4, 9, 11-х класів.

З вересня 2021 року впровадити систему електронного журналу та щоденника для учнів 5-11 класів (платформа електронних журналів АТОМС)

Структура навчального року

2021/2022 навчальний рік розпочати 1 вересня 2020 року і закінчити з урахуванням річного оцінювання та державної підсумкової атестації навчальних досягнень учнів не пізніше 1 липня 2020 року.

Свято Дня знань провести 01 вересня 2020 року.

Провести свято Останнього дзвоника по закінченню навчального року 31.05.2021 року.

Навчальний процес у закладі організовується за 5-денним робочим тижнем.

Навчальні заняття організувати за семестровою системою, розподіляючи у 4-11 класах семестри на чверті:

І семестр - 01.09. по 24.12.2021 року:

І чверть – з 01.09.-22.10.2021 року;

ІІ чверть – з 01.11. - 24.12.2021 року;

ІІ семестр - 10.01. по 31.05.2022 року:

ІІІ чверть – з 10.01.2022 – 25.03.2022 року;

ІV чверть –з 04.04.2022-31.05.2022 року.

Впродовж навчального року для учнів провести канікули (орієнтовно):

осінні - 25.10.2021 – 29.10.2021 (початок занять 01.11.2021 року);

зимові - 27.12.2021 – 07.01.2022 (початок занять 10.01.2022 року);

весняні - 28.03.2022 – 01.04.2022 (початок занять 04.04.2022 року).

Передбачається можливість вносити зміни до термінів проведення канікул, початку та завершення навчальних семестрів з огляду на епідеміологічну ситуацію. Продовження навчання здобувачами освіти за більш безпечними для них формами (індивідуальною, дистанційною).

Карантинні заходи

У зв’язку із світовим викликом щодо епідеміологічної ситуації, що має місце і в Україні, та необхідністю введення карантинних заходів задля запобігання поширенню вірусних хвороб, під час планування організаційних заходів, що забезпечують освітній процес, у тому числі і під час календарно-тематичного планування з предметів важливо врахувати можливість організації освітнього процесу в межах навчального року в умовах карантину.

Для організації дистанційного навчання в цей період користуватися методичними рекомендаціями, поданими у листах МОН від 23.03.2020 № 1/9-173; від 16.04.2020 № 1/9-213; методичними рекомендаціями «Організація дистанційного навчання в школі» (авт. А. Лотоцька, А. Пасічник), розробленими за підтримки МОН (https://cutt.ly/MynTayc)

При організації освітнього процесу в карантинних умовах забезпечити:

- соціальне дистанціювання;

- мінімізація переміщення здобувачів освіти та комунікація між ними в межах закладу освіти;

- дотримання нормативів наповнюваності класів та інших вимог законодавства про освіту.

При посиленні карантинних заходів (при «помаранчевій зоні») організувати змішане навчання, а при потраплянні в «червону зону» - дистанційне навчання за допомогою: поєднання онлайн-занять через Google Диск, Viber, Meet, Zoom, заздалегідь записаних відео уроків, презентацій від вчителів чи із зовнішніх освітніх ресурсів; ретельно підібраних завдань для самостійної роботи з подальшою перевіркою; використання безкоштовних веб серверів та платформ, наприклад, Всеосвіта, НаУрок та ін.

Використання літератури в освітньому процесі

В освітньому процесі заклади загальної середньої освіти використовувати лише навчальну літературу, що має гриф Міністерства освіти і науки України або висновок «Схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах» відповідною комісією Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України. Перелік навчальної літератури постійно оновлюється і доступний на офіційному вебсайті Міністерства (https://mon.gov.ua/) та на вебсайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (https://imzo.gov.ua/pidruchniki/pereliki/).

На вебсайті ІМЗО в розділі «Електронна бібліотека», крім електронних версій підручників, розміщені художні та науково-популярні видання серії «Шкільна бібліотека» для 5-6 класів закладів загальної середньої освіти (https://lib.imzo.gov.ua/).

7. Показники (вимірники) реалізації освітньої програми

На рівні навчального закладу розроблена система показників (внутрішній моніторинг), в тому числі «Освітній рейтинг», що дозволяє судити про те, наскільки ефективно реалізується освітня програма, тобто наскільки реальний "продукт" освітньої діяльності відповідає ідеальній "моделі" випускника.

При цьому об’єктами, механізмами та термінами контролю є :

· кадрове забезпечення освітньої діяльності (підвищення кваліфікації педагогічних працівників (форма проходження на вибір учителя) – не менше 150 годин протягом 5 років, атестація – 1 раз на 5 років, добровільна сертифікація – 1 раз на 3 роки, участь у різних методичних заходах, конференціях, вебінарах, семінарах, конкурсах, тренінгах, онлайн-курсах, дистанційне навчання – протягом року);

· навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності (наявність документів, визначених нормативно-правовими актами з питань освіти, необхідної кількості підручників та навчально-методичної літератури з усіх навчальних дисциплін для самостійної роботи та дистанційного навчання– 2 рази на рік);

· матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності (відповідність ліцензійним та акредитаційним вимогам: шкільні кабінети, класні кімнати, спортзал, бібліотека, сучасна їдальня, буфет, наявність інтернету – 2 рази на рік);

· якість проведення навчальних занять (вивчення системи роботи педагогічних працівників – 1 раз на 5 років, тематичний контроль знань, класно-узагальнюючий контроль – за потребою);

· моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) (вивчення рівня навчальних досягнень з предмета – 1 раз на 5 років, циклу предметів – за потребою, освітньої галузі – 1 раз на 5 років, різні види оцінювання, що відповідають «Загальним критеріям оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти», які є обов’язковою складовою навчальної програми з предмета - на кожному уроці), тематичне – в кінці кожної теми, семестрове – в кінці кожного семестру, річне – в кінці року, державна підсумкова атестація – в кінці навчального року, зовнішнє незалежне оцінювання – в кінці навчального року, результати участі у предметних та творчих конкурсах різного рівня – протягом навчального року, участь у спортивних змаганнях – протягом навчального року, інтелектуальних випробовуваннях – протягом навчального року);

· моніторинг оцінювання ступеня задоволення здобувачів освіти (соціологічні (анонімні) опитування учнів і випускників – 1 раз на рік);

· продовження навчання (аналіз вступу у ВНЗ України та за її межами - 1 раз на рік).

Завданнями внутрішньої системи забезпечення якості освіти школи є:

· оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності в школі;

· постійний моніторинг змісту освіти;

· спостереження за реалізацією освітнього процесу;

· моніторинг технологій навчання;

· моніторинг ресурсного потенціалу школи;

· моніторинг управління ресурсами та процесами;

· спостереження за станом соціально-психологічного середовища школи;

· контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації щодо її результатів;

· розроблення рекомендацій щодо покращення якості освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні.

8. Процеси розвитку, виховання і соціалізації в школі

Виховання учнів у навчальному закладі здійснюється під час проведення уроків, у процесі позаурочної та позашкільної роботи. Цілі виховного процесу в навчальному закладі визначаються на основі принципів, закладених у Конституції та законах України, інших нормативно-правових актах.

Весь навчально-виховний процес у школі зорієнтований на учня, розвиток його талантів, виховання на цінностях, цінностях загальнолюдських, цінностях поваги до іншої людини, цінностях любові до власної країни. Це пронизує весь зміст освіти і весь процес навчання. Виховання позитивних рис характеру та чеснот здійснюється через наскрізний досвід та зміст освіти.

Роль окремих виховних моментів під час навчання за наскрізними темами різна і залежить від їх мети і змісту та від того, наскільки тісно той чи інший захід пов’язаний із конкретною наскрізною темою, життєвим досвідом учнів та їх інтересами. Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через: організацію навчального та виховного середовища, а зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного розвитку учня.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання та виховної діяльності, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу, формування наукового світогляду.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок і, безперечно, позакласна робота.

Наскрізна лінія	Коротка характеристика
Екологічна безпека й сталий розвиток	Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. На базі школи працює загін «Тиверці», який сприяє розвитку саме цієї компетентності. В рамках роботи даного загону щороку здійснюються такі проекти: «Чисте джерело», «Парк мого дитинства», «Озеленимо планету», «Збережи первоцвіти». У тісній співпраці з Тиврівським лісництвом реалізовано проект «Шевченківський гай». У планах продовження практики проведення екологічних уроків на відкритому повітрі для учнів початкової школи. З ініціативи учнівського самоврядування щороку проводяться екологічні акції «Чисте довкілля», «Посади дерево», «Годівничка». Практикується проведення онлайн-флешмобів у соціальних мережах, зокрема Фейсбук: «Планета – наш дім, будь господарем в нім», «Хай у двірку буде як у вінку», «Наші домашні улюбленці», «Сім чудес Тиврівщини», фотовиставки «Краса природи рідного краю».
Громадянська відповідальність	Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. У рамках розвитку соціальної і громадянської компетентності діє учнівське самоврядування, яке намагається втілити принципи і механізми функціонування суспільства в межах школи. У подальшому учнівський та учительський колективи намагатимуться діяти так, щоб активна участь у житті школи викликала в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — був націлений на формування порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Сприяють цьому тематичні лінійки, Тижні правових знань, виховні години, брей-ринги на правову тематику. Традицією стало проведення флешмобів до Дня соборності під гаслом «Ми – Українці!!!».
Здоров'я і безпека	Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище і буде реалізуватися упродовж двох наступних років через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я під навчальних занять та в позаурочний час. Традиційними є проведення у школі фестивалів ранкової зарядки, конкурсів веселих зарядок, організації рухливих перерв, Олімпійського тижня, Малих Олімпійських ігор, оздоровчо-інформативної акції «Туристична стежина», конкурсу агітбригад «Молодь обирає здоров’я», тренінгів «Бережи здоров’я замолоду», а також різноманітних виховних годин «В гостях у Будьздоровченка», брейн-рингів, вечорів, квестів, спортивних змагань тощо. Для учнів 1-4 класів практичний психолог школи планує провести навчальні заняття «Корисні звички». Проведення ряду заходів, пов’язаних із середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів класними керівниками під керівництвом учителя основ здоров'я для інформування про можливі негативні наслідки в разі не виконання правил дорожнього руху. Упродовж двох років традиційно звертатиметься увага на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Психологічна служба школи разом із класними керівниками спланувала і розробила ряд заходів спрямованих на вирішення проблем пов'язаних з саморегуляцією поведінки у діяльності та спілкуванні, використання вільного часу з урахуванням можливостей і потреб. Заплановані інтерактивні акції, фут-квести, психологічні практикуми, тренінгові заняття.
Підприємливість і фінансова грамотність	Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. У рамках розвитку учнівської підприємливості та фінансової грамотності буде спрямована у подальші роки робота учнівського самоврядування, яке вже виступило з ініціативою про проведення благодійних ярмарок «Масляна», «Ярмарок українських страв», «Виставка-продаж виробів ручної творчості», «Великодній кошик» з метою здійснення заощаджень для благодійних цілей. Крім того з метою формування економного ставлення до природних ресурсів заплановано збір макулатури та пластику, зароблені кошти будуть витрачені для закупівлі енергозберігаючих ламп.

9. Опис "моделі" випускника навчального закладу

Випускник нашого навчального закладу –

особистість цілісна, усебічно розвинена, здатна до критичного мислення;

патріот - з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення, поважає гідність і права людини;

інноватор - здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку за принципами сталого розвитку, конкурувати на ринку праці, учитися впродовж життя.

Освітній процес у школі спрямований на формування у випускника школи ключових компетентностей необхідних для успішної життєдіяльності:

· вільне володіння державною мовою;

· здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами;

· математична компетентність;

· компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

· інноваційність;

· екологічна компетентність;

· інформаційно-комунікаційна компетентність;

· навчання впродовж життя;

· громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;

· культурна компетентність;

· підприємливість та фінансова грамотність;

· готовність до вибору професії відповідно до своїх здібностей та можливостей, потреб ринку праці.

Усі перелічені компетентності однаково важливі й взаємопов’язані. Кожну з них діти набувають під час вивчення різних предметів на всіх етапах освіти. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читати і розуміти прочитане, висловлювати думку усно і письмово, критично мислити, здатність логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення, конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект, здатність співпрацювати в команді.

1 РОЗДІЛ

ПОЧАТКОВА ОСВІТА

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1–4-х класів складає 3395 годин/навчальний рік: для учнів 1-х класів - 840 годин/навчальний рік, 2-х класів – 840 годин/навчальний рік, 3-х класів – 875 годин/навчальний рік, 4-х класів – 840 годин/навчальний рік.

Навчальні плани складені відповідно до Типових навчальних планів:

- для 1-2-х класів – за Типовими освітніми програмами для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженими наказом МОіН України від 08.10.2019 р. № 1272 (Шиян Р.);

- для 3-4-х класів – за Типовими освітніми програмами для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженими наказом МОіН України від 08.10.2019 р. № 1273 (Шиян Р.);

Навчання у школи І ступеня (початкова освіта) здійснюється за такими освітніми галузями:

для 1-4 класів (Шиян Р.Б., цикл І (1-2 класи) , цикл ІІ (3-4 клас)

Мовно-літературна, у тому числі:

Рідномовна освіта (українська мова та література; (МОВ)

Іншомовна освіта (ІНО) (англійська)

Математична (МАО)

Природнича (ПРО)

Технологічна (ТЕО)

Інформатична (ІФО)

Соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО)

Громадянська та історична (ГІО)

Мистецька (МИО)

Фізкультурна (ФІО)

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1 класах – 35 хвилин, 2-4 класах – 40 хвилин.

Варіативність змісту початкової освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

2. Очікувані результати навчання здобувачів початкової освіти.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної галузі. Очікувані результати навчання здобувачів освіти подано за змістовими лініями і співвіднесено з обов’язковими результатами навчання, визначеними Державним стандартом початкової освіти.

Змістові лінії кожної освітньої галузі реалізовуються паралельно та розкриваються через «Пропонований зміст», який окреслює можливий навчальний матеріал, на підставі якого будуть формуватися очікувані результати навчання та відповідні обов’язкові результати навчання.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Тому доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Навчальні досягнення здобувачів освіти в 1-2 класах підлягають вербальному, а у 3-4 класах - формувальному оцінюванню.

3. Рекомендовані форми організації освітнього процесу.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів. Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.

4. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти.

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

5. Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти І ступеня

у 2021-2022 навчальному році

№ з/п	Клас	Назва програми	Автор	Коли і ким надано гриф
№ з/п	Клас	Назва програми	Автор	Коли і ким надано гриф
Початкова школа
1	1-А,Б	Типові освітні програми для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти	Р.Б.Шиян	Наказ МОіН України від 08.10.2019р. № 1272
2	2-А,Б	Типові освітні програми для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти	Р.Б.Шиян	Наказ МОіН України від 08.10.2019р. № 1272
3	3-А,Б,В	Типові освітні програми для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти	Р.Б.Шиян	Наказ МОіН України від 08.10.2019р. № 1273
4	4-А,Б	Типові освітні програми для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти	Р.Б.Шиян	Наказ МОіН України від 08.10.2019р. № 1273

2 РОЗДІЛ

БАЗОВА СЕРЕДНЯ ОСВІТА

Впровадження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392.

Програма розроблена відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 20.04.2018 року №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня».

Програмою передбачено:

1.Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9 класів ЗЗСО складає 5845 годин/навчальний рік:

- для 5 класів 1050 годин/навчальний рік;

- для 6 класів 1155 годин/навчальний рік;

- для 7 класів 1172,5 годин/навчальний рік;

- для 8 класів 1207,5 годин/навчальний рік;

- для 9 класів 1260 годин/навчальний рік.

1.1.Навчальний план з українською мовою навчання для 5-9 класів

(Додаток до Освітньої програми опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів смт Тиврів; Таблиця №3)

1.2.Навчальний план учнів з особливими освітніми потребами, які навчаються за індивідуальною формою (педагогічний патронаж)

(Додаток до Освітньої програми опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів смт Тиврів; Таблиця №5;).

Керуючись Положенням про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженим наказом МОН України №8 від 12 січня 2016 року та внесеними змінами і доповненнями, затвердженими наказом МОН України №955 від 10.07.2019 року на підставі поданих документів організовано індивідуальну форму навчання (педагогічний патронаж) для трьох здобувачів освіти з особливими освітніми потребами, що навчаються в 7-Б, 8-Б, 9-А класах та здобувають базову середню освіту.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлена відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту" .

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі.

2. Очікувані результати навчання здобувачів освіти подані в рамках навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (затверджені наказами МОН «Про оновлені навчальні програми для учнів 5-9 класів ЗНЗ» від 07.06.2017 № 804.

3. Перелік навчальних програм для учнів

закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня

№ з/п	Назва навчальної програми
1.	Українська мова
2.	Українська література
3.	Біологія
4.	Всесвітня історія
5.	Географія
6.	Зарубіжна література
7.	Інформатика
8.	Історія України
9.	Математика
10.	Мистецтво
11.	Основи здоров’я
12.	Природознавство
13.	Трудове навчання
14.	Фізика
15.	Фізична культура
16.	Хімія
17.	Іноземні мови (англійська, німецька, російська)

Основними засобами досягнення мети, виконання завдань та реалізації призначення освітнього процесу в 5-9 класах є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм, а також

· уведення в навчальний план предметів і курсів, що сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд («Етика» 5-6 класи);

· надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної – участь у всіх предметних та міжпредметних конкурсах різних рівнів, змаганнях ерудитів школи, району, області, України (позакласна робота, гурткова робота);

· вивчення двох іноземних мов 5-9 класи;

· виділення додаткових годин у 6-х класах на вивчення окремих предметів більш поглиблено, а саме: математики (логіки) у 6-А, англійської мови – у 6-Б, української мови – у 6-В класах;

· вивчення курсу за вибором «Основи захисту Вітчизни» (8-9 клас);

· вивчення курсу за вибором «Практикум з правопису української мови).

Освітні програми, реалізовані в школі, спрямовані на:

· формування в учнів сучасної наукової картини світу;

· виховання працьовитості, любові до природи;

· розвиток в учнів національної самосвідомості;

· формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;

· інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;

· рішення задач формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;

· виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей населення регіону, України та інших народів в умовах багатонаціональної держави;

· формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення.

Наш навчальний заклад працює на засадах “педагогіки партнерства”. Основні принципи цього підходу:

· повага до особистості;

• доброзичливість і позитивне ставлення;

• довіра у відносинах;

• діалог – взаємодія – взаємоповага;

• розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);

• принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

Результати навчання повинні зробити внесок у формування ключових компетентностей учнів:

№ з/п	Ключові компетентності	Компоненти
1	Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами	*Уміння:* ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. *Ставлення:* розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. *Навчальні ресурси:* означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем
2	Спілкування іноземними мовами	*Уміння:* здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування. *Ставлення:* критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов. *Навчальні ресурси:* підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
3	Математична компетентність	*Уміння:* оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. *Ставлення:* усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. *Навчальні ресурси:* розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації
4	Основні компетентності у природничих науках і технологіях	*Уміння:* розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. *Ставлення:* усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях *Навчальні ресурси:* складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу
5	Інформаційно-цифрова компетентність	*Уміння:* структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. *Ставлення:* критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. *Навчальні ресурси:* візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів
6	Уміння вчитися впродовж життя	*Уміння:* визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. *Ставлення:* усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. *Навчальні ресурси:* моделювання власної освітньої траєкторії
7	Ініціативність і підприємливість	*Уміння:* генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. *Ставлення:* ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. *Навчальні ресурси:* завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)
8	Соціальна і громадянська компетентності	*Уміння:* висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. *Ставлення:* ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. *Навчальні ресурси:* завдання соціального змісту
9	Обізнаність і самовираження у сфері культури	*Уміння:* грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). *Ставлення:* культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. *Навчальні ресурси:* математичні моделі в різних видах мистецтва
10	Екологічна грамотність і здорове життя	*Уміння:* аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. *Ставлення:* усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. *Навчальні ресурси:* навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Основними формами організації освітнього процесу вважати різні типи уроку:

- формування компетентностей;

- розвитку компетентностей;

- перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

- корекції основних компетентностей;

- комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу є екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

Форми організації освітнього процесу уточнюються та розширюються у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей створити умови для проведення навчально-практичних занять з різних предметів як функції перевірки та оцінювання досягнення компетентностей учнів. Спрямувати роботу вчителів на проведення занять в малих групах (у тому числі роботу учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

5. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти як на загальних підставах, так і за інших умов.

3 РОЗДІЛ

ПОВНА ЗАГАЛЬНА СЕРЕДНЯ ОСВІТА (профільне навчання)

Впровадження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392

Профільні предмети, які вивчаються у старшій школі: історія України (10, 11-Акласи), українська мова та література (11-Б клас)

Програма розроблена відповідно Таблиці 2 наказу Міністерства освіти і науки від 20.04.2018 року №408, (у редакції наказу МОН від 28.11.2019 №1493 зі змінами, внесеними наказом МОН від 31.03.2020 № 464) «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня.

Освітня програма школи передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Програмою передбачено:

1.Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативних курсів, зокрема їх інтеграції, а також логічна послідовність їх вивчення. Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для 10-11 класів складає 2660 годин/навчальний рік:

- для 10 класу 1330 годин/навчальний рік;

- для 11 класів 1330 годин/навчальний рік.

1.1.Навчальний план з українською мовою навчання для 10-11 класів

(Додаток до Освітньої програми опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів смт Тиврів; Таблиця №4)

Керуючись Положенням про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженим наказом МОН України №8 від 12 січня 2016 року та внесеними змінами і доповненнями, затвердженими наказом МОН України №955 від 10.07.2019 року на підставі поданих документів організовано індивідуальну форму навчання (педагогічний патронаж) для двох здобувачів освіти з особливими освітніми потребами, що навчаються в 10 класі та здобувають повну загальну середню освіту.

Навчальним планом передбачено загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів.

Індивідуальній орієнтованості на учня сприяє те, що в освітній процес введено вибірково-обов’язковий предмет «Інформатика»; «Технології»

При тематичному плануванні педагогами враховано засоби інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів для реалізації наскрізних ліній.

2.Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (затверджені наказами МОН України «Про надання грифу МОН навчальним програмам для учнів 10-11 класів ЗЗСО» від 23.10.2017 № 1407 та від «Про надання грифу МОН навчальним програмам з фізики і астрономії для учнів 10-11 класів ЗЗСО» 24.11.2017 №1539).

№п/п	Назва навчальної програми	Рівень вивчення
Базові предмети
1.	Українська мова	Рівень стандарту (11 клас) Профільний рівень (10 клас)
2.	Українська література	Рівень стандарту (11 клас) Профільний рівень (10 клас)
3.	Зарубіжна література	Рівень стандарту 10-11 класи
4.	Іноземні мови	Рівень стандарту 10-11 класи
5.	Історія України	Рівень стандарту (10 клас) Профільний рівень (11 клас)
6	Всесвітня історія	Рівень стандарту (10, 11 клас)
7	Громадянська освіта (інтегрований курс)	Рівень стандарту 10 клас
8	Математика (алгебра і початки аналізу, геометрія)	Рівень стандарту 10-11 класи
9	Біологія і екологія	Рівень стандарту 10-11 класи
10	Географія	Рівень стандарту 10-11 класи
11	Фізика (авторський колектив під керівництвом Локтєва В. М.)	Рівень стандарту 10-11 класи
12	Астрономія (авторський колектив під керівництвом Яцківа Я. Я.)	Рівень стандарту 10-11 класи
13	Хімія	Рівень стандарту 10-11 класи
14	Фізична культура	Рівень стандарту 10-11 класи
15	Захист України	Рівень стандарту 10-11 класи
Вибірково-обов’язкові предмети
16	Інформатика	Рівень стандарту 10-11 класи
17	Технології	Рівень стандарту 11 клас
18	Мистецтво	Рівень стандарту 10 клас

Результати навчання повинні зробити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

№ з/п	Ключові компетентності	Компоненти
1	Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами	Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем
2	Спілкування іноземними мовами	Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою. Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
3	Математична компетентність	Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації
4	Основні компетентності у природничих науках і технологіях	Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу
5	Інформаційно-цифрова компетентність	Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів
6	Уміння вчитися впродовж життя	Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії
7	Ініціативність і підприємливість	Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)
8	Соціальна і громадянська компетентності	Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту
9	Обізнаність і самовираження у сфері культури	Уміння: грамотно та логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва
10	Екологічна грамотність і здорове життя	Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

3.Рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти внутрішнього забезпечення якості освіти

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісний підхід, який передбачає постійне включення учнів до різних видів навчально-пізнавальної діяльності, а також практична спрямованість процесу навчання. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому: процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв'язків і наскрізних змістових ліній. Навчання за наскрізними змістовими лініями реалізуються насамперед через:

- організацію освітнього середовища;

- окремі предмети, роль яких при навчанні за наскрізними лініями різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов'язаний із конкретною змістовою лінією;

- роботу в проєктах;

- позаурочну навчальну роботу і роботу гуртків.

Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожного предмета, досяжні, якщо використовувати діяльнісний підхід, проблемне навчання, проєктні технології, ситуаційні вправи, інтерактивні форми, роботу в парах/групах змінного складу тощо. Формами організації освітнього процесу можуть бути різні типи уроків, практичні заняття, семінари, конференції, заліки, співбесіди, проєкти (дослідницькі, інформаційні, мистецькі), сюжетно-рольові ігри, екскурсії, віртуальні подорожі тощо. Форми організації освітнього процесу уточнюються та розширюються у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

4. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття повної загальної середньої освіти

Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Учні, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію, на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.

СХВАЛЕНО ЗАТВЕРДЖУЮ

педагогічною радою Директор Опорного закладу Протокол № 1

від 30.08.2021 р. П.В. Мельник

Таблиця №1

до Освітньої програми

Наказ МОН України від 08.10.2019 №1272 (1-2 клас)

Навчальний план для 1-2 класів

Навчальні предмети	Кількість годин на тиждень	Кількість годин на тиждень	Разом
Навчальні предмети	1 клас	2 клас	Разом
Українська мова	5	5	10
Іноземна мова (англійська мова)	2	3	5
Математика	3	3	6
Я досліджую світ (мовно-літературна –2, математична – 1, природнича, технологічна, громадянська та історична, соціальна і здоров’язбережувальна – разом 4, інформатика – 1 (у 2 класі)	7	8	15
Мистецтво: образотворче мистецтво	1	1	4
Мистецтво: музичне мистецтво	1	1	4
Фізична культура^*	3	3	6
Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять	1 (хорео-графія)	1 (хорео-графія)	2 (хорео-графія)
Усього	20+3	22+3	42+6
*Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня, без врахування годин фізичної культури	20	22	42
Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)	23	25	48
Всього:	23	25	48

Таблиця №2

до Освітньої програми

Наказ МОН України від 08.10.2019 №1273

Навчальний план для 3-4 класів

Навчальні предмети	Кількість годин на тиждень	Кількість годин на тиждень	Разом
Навчальні предмети	3 клас	4 клас	Разом
Українська мова	5	5	10
Іноземна мова (англійська мова)	3	3	6
Математика	4	4	8
Я досліджую світ (мовно-літературна –2, математична – 1, природнича, технологічна, грома-дянська та історична, соціальна і здоров’язбере-жувальна – разом 4)	7	7	14
Інформатика	1	1	2
Мистецтво: образотворче мистецтво	1	1	4
Мистецтво: музичне мистецтво	1	1	4
Фізична культура^*	3	3	6
Усього	22+3	22+3	44+6
Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять	1 (хорео-графія)	1 (хорео-графія)	2 (хорео-графія)
*Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня, без вгодин фізичної культури	23	23	46
Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)	26	26	52
Всього:	26	26	52

Таблиця №3

до Освітньої програми

Таблиця 10 наказу МОН України від 20.04.2018 року №405

Навчальний план

5-9 класи

Освітні галузі	Навчальні предмети	5 кл	6 кл	7 кл	8 кл.	9 кл.
Мови і літератури	Українська мова	3,5	3,5	2,5	2	2
	Українська література	2	2	2	2	2
	Перша іноземна мова	3	2	2	2	2
	Друга іноземна мова	2	2	2	2	2
	Зарубіжна література	2	2	2	2	2
Суспільствознавство	Історія України	1	2	1	1,5	1,5
	Всесвітня історія	-	2	1	1	1
	Основи правознавства	-	-	-	-	1
Мистецтво	Музичне мистецтво	1	1	1	-	-
	Образотворче мистецтво	1	1	1	-	-
	Мистецтво	-	-	-	1	1
Математика	Математика	4	4	-	-	-
	Алгебра	-	-	2	2	2
	Геометрія	-	-	2	2	2
Природо-знавство	Природознавство	2	-	-	-	-
	Біологія	-	2	2	2	2
	Географія	-	2	2	2	1,5
	Фізика	-	-	2	2	3
	Хімія	-	-	1,5	2	2
Технології	Трудове навчання	2	2	1	1	1
Технології	Інформатика	1	1	1	2	2
Здоров’я і фізична культура	Основи здоров’я	1	1	1	1	1
Здоров’я і фізична культура	Фізична культура*	3	3	3	3	3
Р а з о м :		25,5+3=28,5	27,5+3=30,5	29+3=32	29,5+3 =32,5	31+3=34
Додатко-вий час на пред-мети фекуль-тативи, інд.заняття	Етика	1	1	-	-	-
	Курс за вибором Графічні образи алгебраїчних рівнянь і нерівностей	-	-	-	-	0,5
	Курс за вибором Основи захисту Вітчизни	-	-	-	1	0,5
*Гранично допустиме навантаження (без врахування фізичної культури)		28,0	31,0	32,0	33,0	33,0
Всього (без урахування поділу класів на групи)		28+3	31+3	32+3	33+3	33+3
*В с ь о г о :*		29,5	31,5	32,0	33,5	35,0

Таблиця №4

до Освітньої програми

Таблиця 2 наказу МОН України від 20.04.2018 року №408, (редакції наказу МОН від 28.11.2019 №1493 зі змінами, внесеними наказам МОН від 31.03.2020 №464)

Навчальний план

10-11 класи

Предмети	Кількість годин на тиждень у класах	Кількість годин на тиждень у класах
Предмети	10 кл (укр.філологія)	11 кл (історичний)
Базові предмети	10 кл (укр.філологія)	11 кл (історичний)
Українська мова	4	2
Українська література	4	2+0,5
Зарубіжна література	1	1
Іноземна мова	2	2+2
Історія України	1,5	3
Всесвітня історія	1	1
Громадянська освіта	2	-
Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)	2+2	3+2
Біологія і екологія	2	2
Географія	1,5	1
Фізика	3	3
Астрономія	-	1
Хімія	1,5	2
Фізична культура⁴	3	3
Захист України	1,5	1,5
Вибірково-обов’язкові предмети: Інформатика, Технології Мистецтво	2 - 1	1 2 -
Додаткові годинина профільні предме-ти (виділено жирним шрифтом), окремі базові предмети (виділено курсивом: спецкурс «Ділове спілкування англійською мовою»; алгебра і початки аналізу та геометрія)	Усього 5 із 6,5год: 2 укр. мова 2 укр. література 1 математика	Усього 5 із 8,5год: 1,5 історія України, 0,5 укр. література, 2 математика 2 спецкурс з англ.мови
Гранично допустиме тижневе навантаження на учня	33	33
Всього фінансується (без урахування поділу класу на групи)	38	38
Всього	35	35

Таблиця №5

до Освітньої програми

Навчальний план

Опорного закладу загальної середньої освіти

І-ІІІ ступенів смт Тиврів

учнів з особливими освітніми потребами, які навчаються за індивідуальною формою

(педагогічний патронаж)

Навчальні предмети	Кількість годин на тиждень
Навчальні предмети		7 кл	8 кл	11 кл. Семенюк М	11 кл. Усатюк В
Українська мова		2	2	2	1,5
Українська літерат.		2	1	2	1,5
Перша іноземна мова		2	2	1	1
Друга іноземна мова		-	0,5	-	-
Зарубіжна література		0,5	1	0,5	0,5
Історія України		0,5	1	1	1
Всесвітня історія		0,5	0,5	0,5	0,5
Мистецтво		-	-	0,5	0,5
Музичне мистецтво		0,25	-	-	-
Образотворче мист.		0,25	-	-	-
Математика		-	-	-	-
Я досліджую світ		-	-	-	-
Алгебра		1	1	1,5	1,5
Геометрія		1	1	1,5	1,5
Природознавство		-	-	-	-
Біологія		0,5	1	-	-
Біологія і екологія		-	-	1	1
Географія		0,5	1	1	1
Фізика		1	0,5	1	1
Астрономія		-	-	0,5	0,5
Хімія		0,5	0,5	1	1
Трудове навчання		0,25	-	-	-
Інформатика		1	1	0,5	1,5
Основи здоров’я		0,25		-	-
Фізична культура		-	-	-	-
Захист України		-	-	0,5	0,5
Разом:		14	14	16	16

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

1. Мета освітньої програми:

- забезпечення діяльнісної спрямованості навчання, яке передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практичну його спрямованість;

2. Нормативно-правове забезпечення:

- Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти І ступеня (4 клас), затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 року № 407;

- Типова освітня програма розроблена під керівництвом Р.Б.Шияна (1-3 класи), затверджена наказом Міністерством освіти і науки України від 21.03.2018 року №268;

3. Термін реалізації: 2020-2021 навчальний рік

4. Структура програми:

1 розділ– початкова освіта,

2 розділ – базова середня освіта,

3 розділ – повна загальна середня освіта (профільне навчання).

Кожен розділ визначає:

2.Очікувані результати навчання учнів.

4.Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.

5. Напрямки реалізації Освітньої програми

І ступінь – початкова освіта тривалістю чотири роки;

ІІ ступінь – базова середня освіта тривалістю п’ять років;

ІІІ ступінь – повна загальна середня освіта (профільне навчання) тривалістю два роки.

1. При реалізації освітньої програми забезпечити:

- логічну послідовність вивчення предметів, що розкривається у відповідних навчальних програмах;

- використання в освітньому процесі сучасних інноваційних технологій, систем (методик) навчання;

- науково-дослідницьку діяльність, участь у проєктах;

- роботу з обдарованими дітьми;

- навчання дітей з особливими освітніми потребами.

3. Спрямувати освітній процес на задоволення потреб учнів у виборі програм навчання.

8. Створити оптимальні умови для навчання дітей з особливими освітніми потребами.

6. Принципи реалізації освітньої програми:

- забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;

- розвиток інклюзивного освітнього середовища;

- забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування;

- науковий характер освіти;

- цілісність і наступність системи освіти;

- прозорість і публічність прийняття та виконання управлінських рішень;

- відповідальність закладу освіти перед суспільством;

- інтеграція з ринком праці;

- нерозривний зв’язок із світовою та національною історією, культурою, національними традиціями;

- свобода у виборі видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми, закладу освіти;

- гуманізм;

- демократизм;

- єдність навчання, виховання та розвитку;

- формування громадянської культури та культури демократії;

- формування культури здорового способу життя, екологічної культури і дбайливого ставлення до довкілля.

Інклюзивна форма навчання

Для дітей з особливими освітніми потребами згідно затвердженої профільним міністерством процедури організовано навчання за індивідуальною формою. Чотири роки тому в навчальному закладі уперше було відкрито клас з інклюзивною формою навчання. Зараз функціонує чотири таких класи 1-А, 1-Б, 4-Б, 5-А, в яких навчаються діти з особливими освітніми потребами.

У 1-А, 1-Б, 4-Б, класах працюють асистенти учителя, у 5-А класі на прохання матері дитини з особливими освітніми потребами посаду асистента учителя не введено. Функціонує інклюзивна група подовженого дня на базі 5 класу, куди згідно заяв батьків зараховано двоє дітей з особливими освітніми потребами.

Порядок поділу класів на підгрупи

– другої іноземної мови за вибором батьків (російської, німецької) в 5-А, 5-Б класах (по дві підгрупи, а саме: одна з вивчення російської мови, друга – німецької мови), 6-Б, 6-В класах (аналогічно), 8-А, 8-Б класах (аналогічно), 9-А, 9-Б класах (аналогічно) відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 року № 128, а саме п.2, 4 додатку 2.;

– дівчат і хлопців на уроках трудового навчання, об’єднавши паралельні або наступні класи: 5-А та 5-Б, 6-А та 6-В, 7-А та 7-Б, 8-А та 8-Б, 9-А та 9-Б;

– при вивченні інформатики у 2-8-х, 10-му класах;

Оцінювання результатів навчання здобувачів освіти

- Закон України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 17);

Тематичне, семестрове (четвертне), річне оцінювання

Структура навчального року

2020/2021 навчальний рік розпочати 1 вересня 2020 року і закінчити з урахуванням річного оцінювання та державної підсумкової атестації навчальних досягнень учнів не пізніше 1 липня 2020 року.

Свято Дня знань провести 01 вересня 2020 року.

Провести свято Останнього дзвоника по закінченню навчального року 28.05.2020 року.

Навчальний процес у закладі організовується за 5-денним робочим тижнем.

Навчальні заняття організувати за семестровою системою, розподіляючи у 4-11 класах семестри на чверті:

І семестр - 01.09. по 24.12.2020 року:

І чверть – з 01.09.-21.10.2020 року;

ІІ чверть – з 28.10. - 23.12.2020 року;

ІІ семестр - 11.01. по 28.05.2021 року: