Новини

    В рамках місяця «Невидимий світ»

     23 січня 

    Нушенята, учні 3-В класу  Опорного закладу ЗСО І-ІІІ ст. смт Тиврів, що є козачатами  куреню «Патріот» Вінницького крайового козацького молодіжного об’єднання «Молода Подільська Січ» віртуально зараз  подорожують Полтавською областю. В рамках місяця «Невидимий світ» вирішили торкнутись таємничої сили слова в легендах  письменниці А.І.Гармаш-Литвин, що народилась у м. Кременчук Полтавської обл. Слухали її відеорозповідь легенди про Спас . Захотілось козачатам переказати  легенду батькам, хворим однокласникам, іншим українцям, щоб взнали про творчість Антоніни Іванівни і силою козацькою гордились. Із яким захватом слухали учні свою однокласницю Лєрусю Сидорук, що розкрила могутній світ характерника  у легенді «Піщаний брід»!  Артемові здалось, що в ньому поселилась душа характерника  із легенди «Козак Наум» і захотілось заспівати звідти його пісню під свою мелодію. Якщо в очах дітей горить захват і гордість, коли чують про звитягу свого народу, то «Вогняна Січ», про яку розказувала Владуся, запалює і через багато років по тому серця наших хоробрих воїнів, що зараз тримають оборону кордонів держави. Козачата куреню «Патріот» разом із класним керівником ще тільки розпочали знайомство із творчістю Великої патріотки. Учні  сказали, що вони хочуть бути прикладом для інших дітей, як треба цінувати українське, передавати своїм нащадкам.  Якщо ми будемо передавати силу слова народу через легенди,то   тоді кремезний дух гордої України не зламає ніякий ворог.

       Нещодавно, 23 січня,  душа  фольклористки пішла у рай. Саме у рай, так вирішили діти після знайомства Карінки із легендою «У кобзі - козацька душа». Той, хто славить рідне, передає його нащадкам,   має жити вічно у серці народу.

    P. S. Мені пощастило познайомитись в 2013р. з Антоніною Іванівною у Києві на конференції із козацької педагогіки. Там вона й подарувала мені свою прекрасну книгу «Голос утопленого села» після мого виступу перед шановним товариством. Я сприйняла цей цінний подарунок, як надзвичайну відзнаку своєї педагогічної діяльності, бо вона сказала: « Бачу, що таким вчителям, як ви,  ця книга стане у великій пригоді.» Дійсно, вона мені не раз ставала і стане у пригоді. Прикро, що  доки письменниця була жива, я про це їй так і ні разу й не сказала. Закликаю інших небайдужих вчителів, свідомих українців сіяти в дитячі душі зерно сили  слова народу, яке так трепетно й пильно зібрала для нас ця ніжна й  одночасно  сильна жінка, щоб спекли пишний коровай генетичного коду нації.

     

    https://www.facebook.com/100005937918044/videos/pcb.1958096121064966/471488891139356

     

     



    Продовження тексту новини



    11.02.2022 | Aдмін

    Вернутись назад