Новини

    Лінійка пам'яті

    21 квітня 2026 року у Тиврівському ліцеї відбулася щемлива лінійка пам’яті, присвячена нашому випускнику — Даниїлу Ковалю. 



    Йому було лише 19…
    Даня був одним із нас. Він ходив цими шкільними коридорами, сидів за партами, сміявся з друзями, будував плани на майбутнє. Щирий, добрий, завжди готовий допомогти — таким його пам’ятають учителі, однокласники та всі, хто мав щастя його знати.
    Попри складну операцію на серці в дитинстві, Даниїл добровільно став на захист України. Служив у десантно-штурмовій бригаді, опанував керування дронами, рятував побратимів, приймав складні рішення на бойових позиціях. У свої 19 він уже був справжнім воїном.
    Лінійку пам’яті підготували тапровели класний керівник Даниїла — Олена Саприга, учні 7-А класу нашого ліцею та його однокласниця Богдана Буччинська, нині студентка Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, яка зараз проходить педагогічну практику у рідному ліцеї. Для неї це було особливо хвилююче — говорити про друга, з яким ще зовсім недавно вони разом сиділи за шкільною партою.
    Презентацію та відеомонтаж телепередачі «Я не забуду тебе» підготувала заступниця директора з навчально-виховної роботи, мама однокласниці Богдани — Бучинська Ганна Едуардівна, якій щиро дякуємо за професіоналізм, чуйність і вагомий внесок у підготовку цього заходу.
    Щиру подяку висловлюємо авторці Книги пам’яті, вчительці української мови та літератури, а нині асистентці вчителя Руснак Євгенії Володимирівні за зібрану та надану нею цінну інформацію, записану зі слів мами Даниїла, яка стала важливою частиною нашої пам’яті про Героя.
    Під час лінійки звучали слова спогадів і вдячності. Ми переглянули фрагмент передачі «Я не забуду тебе», згадували історії про Даню — про його доброту, силу духу й вірність друзям.
    Особливо зворушливим став момент, коли Богдана принесла плюшевого ведмедика, якого Даня подарував їй на день народження. Вона розповіла, що в день його загибелі на шиї ведмедика з’явилася маленька дірочка… І відтоді вона не зашиває її — як тиху пам’ять про людину, яка подарувала їй не просто іграшку, а частинку своєї щирості.
    Мама Даниїла передала мені, як класному керівникові особливу річ- вишиту сорочку. Вона стала символом пам’яті й оберегом — нагадуванням про Даню, хлопця з великим серцем, який так любив життя і свою країну.
    Автомобіль, який Даня придбав за власні кошти і який разом із ним пройшов бойові дороги, став ще одним символом його відданості справі. Після загибелі сина мама Дані, Ліля Миколаївна, передала цей автомобіль його побратимам — щоб він і далі служив тим, з ким Даня стояв пліч-о-пліч, допомагаючи наближати перемогу.
    За проявлену мужність, незламність духу та самопожертву Даня Коваль був удостоєний високих державних нагород.
    29 липня 2025 року його нагороджено орденом «За мужність» (посмертно).
    А 16 вересня 2025 року — відзнакою Міністра оборони України «Хрест Доблесті».
    Його подвиг назавжди залишиться в пам’яті як приклад справжньої відваги, честі та безмежної любові до України.
    Петиція про присвоєння йому звання Героя України вже зібрала 25 297 голосів підтримки.
    Сьогодні весь ліцей схилив голови у хвилині мовчання. У цій тиші було багато болю, але ще більше — вдячності.
    Даню, ти назавжди залишишся частиною нашого ліцею, нашої громади, наших сердець.
    Вічна слава Герою.
    Вічна пам’ять. 🇺🇦


    22.04.2026 | Aдмін

    Вернутись назад